Сухі суміші та будівельна хімія

Сухі́ будіве́льні су́міші, або штукатурка, тиньк^[1] — це приготований у заводських умовах, строго дозований відповідно до рецепту набір інгредієнтів, призначений для виконання певного виду будівельно-ремонтних робіт.

Сучасні сухі суміші — багатокомпонентні спеціалізовані системи, в яких окрім мінеральної речовини-зв'язника і заповнювача міститься комплекс хімічних добавок для надання необхідних властивостей реологій суміші, регулювання швидкості схоплення і тверднення зв'язника та забезпечення необхідних фізико-механічних властивостей розчину після твердіння.

Сучасні сухі суміші становлять групу допоміжних будівельних матеріалів із спеціалізованими властивостями, що використовуються при веденні будівельних робіт й для опорядження приміщень (текстуровані покриття, порошкові фарби, «рідкі шпалери» тощо).

Виготовлення сухих будівельних сумішей у заводських умовах дозволяє отримувати широкий асортимент композицій для різних видів робіт. За видом зв'язника сухі суміші підрозділяються на цементні, цементо-вапняні, вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсові.

За призначенням суміші підрозділяються на суміші для кладки, штукатурки для внутрішніх і зовнішніх робіт, плиткові, для наливної підлоги і влаштування стяжки.

Сухі суміші знайшли широке застосування в будівництві і використовуються практично для всіх видів робіт.

Наприклад суха бетонна суміш з карбонатним наповнювачем при додаванні піску рекомендується використовувати для виготовлення ремонтних розчинів, гарцовок, кладочних розчинів, розчинів для стяжки, та цементно пісчаної штукатурки.